Cocaine 98% Куйбышев

Дайте мне зажигалку, ребята, а то закладки горят слабо! — крикнул я с хрипотцой в голосе, поправляя свою кожаную куртку с изношенным "Adidas" на спине. Окружающие наркоманы и гопники кивнули в ответ, понимая мою проблему. Поджигая кусок закладки и натягивая на себя его клубы дыма, я погрузился в мир бесконечного наркотического эйфории.

Здесь, среди этого крипового, атмосферного ландшафта, все проблемы и страхи отходили на задний план. Я был королем улиц, героем с непонятным будущим, но с моментальным и мощным облегчением от нашего с ЛСД-25 златого порошка. Словно плащем, он окутывал меня и придавал уверенности. Я хапал глоток за глотком, ощущая, как он вкладывался в каждую клеточку моего тела.

Но этот кайф уже не был достаточным для меня. Я жаждал новых ощущений, новых экстремальных впечатлений. Поэтому однажды я решил научиться ездить на машине без страха. Будучи наркоманом, я никогда раньше не садился за руль: ведь вся эта ответственность и рутинные правила движения не слишком соответствовали моему образу жизни. Но теперь я был готов преодолеть свой страх и стать неуязвимым в этом криповом мире автомобилей.

Заканчивая свой кусок, я обрядово поднялся и направился в сторону автошколы. Мне жарко, но я не обращал на это внимания. Пот лился рекой, но кто-то, кто вводил в кровь синтетический каннабиноид, не мог испытывать боль. Я нахмурился, чувствуя волнение внутри себя. Блямба, на что я готовился?

Войдя в автошколу, я почувствовал себя неловко среди таких обычных людей. Они смотрели на меня, словно я был чудовищем или отсталым. Но мне было все равно, я был готов стать свободным властелином дорог. Они могли судить меня, но только я знал, что я — гопник-наркоман, и я смогу справиться с этой задачей.

Инструктор:	Здравствуйте, мы рады приветствовать вас в нашей автошколе. Какие ваши мотивации для обучения?
Я:	Мне нужно научиться ездить нах драйве, как на огнях. Я готов испытать реальность без барьеров и страха!

Инструктор нахмурился, но не стал задавать дополнительных вопросов. Мы вышли на пустое стоянку автошколы, где меня ждала инструкторская машина. Это был мой "криповый" учитель — мужчина с серьезным лицом и глазами, полными скептицизма. Но я не боялся его. Сегодня я взял нах себя в руки и стал настоящим героем этой истории.

Инструктор:

Сядь за руль. Включи зажигание.

Я сел за руль и положил руку на ключ зажигания. Мое сердце рвалось на свободу, а окси медленно начало проявлять свое действие. Но я не отвлекся. Я сосредоточился на каждом движении и каждой команде инструктора. Я наклонился вперед, словно готов был принять сообщение от космоса.

Инструктор:

Бери на себя эту машину и покажи, что ты можешь ее контролировать.

Я плавно нажал на педаль газа и почувствовал, как машина рывком тронулась вперед. Я был наркоманом, и я знал, что везде есть свои правила и законы.

Так я провел дни и ночи, тренируясь и учась на своей машине. Каждый день я становился лучше и увереннее. Больше уже не было страха или сомнений. Я преодолел эту черту и стал героем, которым всегда мечтал быть.

Сегодня, сидя за рулем своего "крипового" автомобиля, я осознал, что моя жизнь изменилась. Я научился ездить на машине без страха, словно нах хапаю новый кусок закладки каждый раз. Я стал более смелым, более уверенным в себе. Я покорил границы своего страха и стал свободным от барьеров и ограничений.

Я — наркоман-гопник, но теперь я еще и властелин дорог. Я принимаю вызов этой жизни и готов к новым приключениям. Все, что мне нужно, это кусок закладки и моя "криповая" машина, чтобы продолжать покорять этот мир без страха.

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!